10 червня 2009 р.

Марта



— Мене звати Марта. Мені 18 років. Пройти тест на ВІЛ я вирішила через людську цікавість. Цікавість до свого стану здоров'я, і рада, що випала така можливість. Під час консультування я дізналась багато нової корисної інформації. Зокрема, що люди з ВІЛ-інфекцією такі самі, як і всі інші. Так само живуть, люблять і надіються. Дуже цікаво було дізнатися, що лише тридцять процентів дітей народжуються ВІЛ-інфікованими від своїх матерів, тож шанси новонароджених бути здоровими великі. І це здорово! В принципі цей тест, консультація не змінили мого життя, тільки покращили його. Переживання, коли очікувала тест, не було, була лише цікавість.
— А як щодо майбутнього?
— Щодо майбутнього... В принципі, я завжди ставилась добре до будь-яких хворих людей, до ВІЛ-позитивних... Я ще краще буду ставитись до них.
—А особисте життя, особиста позиція?
—Ну не знаю... В принципі, якби інакший був результат не відчаювалась би, бо що є то є, але акуратніше ставитись до того, що почула і дізналася.
— Дякую.

Немає коментарів:

Дописати коментар