Надя

—Привіт, мене звати Надя. І я довго думала, пройти мені тест на ВІЛ/СНІД чи не пройти. І все-таки я вирішила, що краще знати. Який би він не був, але краще знати. Хоча дехто думає: “О, можливо краще не знати. Все одно життя не зміниться...” Але я думаю, що тоді, як би тест був позитивний, тоді би краще я думала про інших людей, а не про себе. Признаюсь чесно, трохи переживала, перед тим як стояла перед автобусом, але тоді я з полегшенням вздихнула.
Мушу сказати, що дуже багато нового дізналась на тренінгу і на консультуванні. Наприклад, я не знала, що від ВІЛ-інфікованих матерів тільки тридцять відсотків можуть народжуватися хворі дітки. Це звичайно класно, і я цього не знала. І ще про наркоманів, у нас були приклади як деякі змінилися. Дехто негативно ставиться до тих людей, думають, що люди не можуть змінитися. Я думаю, що людина може, якщо вона цього захоче. І я думаю, що увесь цей тренінг сам змінив моє життя. Я ще під емоціями...
— Після тесту тепер є якийсь мотив? Від тепер я...
— Від тепер я буду інакше ставитись до тих людей.
— А до свого поводження, свого бачення світу?
— Так. Я буду, певно, краще жити. Буду бачити життя яскравішим і буду іти впевненіше, і жити, насолоджуючись.
— Дякую.